Берлін / Київ, 8 жовтня 2025 року.

Поки Україна готується до чергової зими під обстрілами, Ukraine2Power спільно з Німецькою платформою з відбудови України зібрали енергетиків, експертів і представників громад для обговорення, як перейти від тимчасових і негайних рішень до системного і стратегічного підходу у міжнародних програмах вінтерізації в Україні.

Онлайн-захід «Winterization in Ukraine: From Emergency Measures to Systemic Preparedness» модерувала Наталія Фібриг, співзасновниця та директорка Ukraine2Power.

Від виживання — до стратегії

“Першу воєнну зиму 2022–2023 ми просто намагалися пережити і використовували будь-яке доступне обладнання. Зараз ми діємо набагато системніше й думаємо про стабільність на роки вперед.”
— Олександр Кодола, міський голова Ніжина

За кілька годин до початку дискусії Ніжин знову зазнав ударів дронів по залізниці та енергетичних об’єктах. Мер підключився до дискусії просто під звуки повітряної тривоги, яка лунала в Ніжині. Він розповів про наслідки російської нічної атаки, про постійні відключення світла та напружену роботу місцевих служб.

Олександр Кодола також окреслив головні потреби громади:
потужні генератори (100–250 кВт) для лікарень і водоканалів, когенераційні установки для підвищення ефективності та зменшення викидів CO₂, і сучасні батарейні системи для стабільного електропостачання.

“Без підтримки міжнародних партнерів ця зима буде знову надзвичайно складною. Але з вашою допомогою ми зможемо тримати лікарні відкритими, рятувати життя і зберігати стійкість.”

Німецька підтримка та спільне планування

Ґреґор Бремлінг, керівник проєкту GIZ «Сприяння енергоефективності та впровадження Директиви ЄС про енергоефективність», представив програми підтримки українських громад: від допомоги під час кризи до реформ і навчання.

“GIZ уже допомогла понад 50 громадам створити системи енергоменеджменту та навчила понад 11 тисяч фахівців. За підтримки BMZ ми змогли допомогти 175 енергетичним і теплопостачальним об’єктам минулої зими. Це не лише ремонти, а й зміцнення місцевої енергетичної безпеки.”

Він підкреслив, що для сталого відновлення потрібно більше, ніж просто обладнання:

“Пожертви та надання обладнання є надзвичайно важливими, але не менш важливими є інтеграція систем та налаштування на місцях, щоби це обладнання працювало. Тому потрібно зважати, щоби локально відбувалося місцеве планування, були кваліфіковані команди та координація з ними »”

Українська модель енергетичної стійкості

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, представив практичну модель підвищення стійкості громад до атак.

“Українська енергосистема сьогодні сильніша, ніж рік тому, але ворог тепер б’є по місцевих підстанціях і системах теплопостачання. Тож зараз головне захищати громади на місцях.”

Він назвав чотири ключові важливі напрямки:

1. Батарейні системи, щоби кожна школа, лікарня чи укриття мали мати запас енергії.
2. Сонячні панелі на дахах, бо навіть 50–200 кВт можуть врятувати ситуацію.
3. Когенерація — використання тепла й електрики одночасно.
4. Автономність («острівний режим») — коли громада може працювати незалежно від загальної мережі.

“До наступної зими потрібно готуватись не у вересні, потрібно думати наперед принаймні на два сезони.”

Місцеві рішення: сонце і накопичувачі

Дмитро Сакалюк, експерт «Екоклуб Рівне», наголосив, що розподілена сонячна енергетика це реальне і стратегічне рішення, яке добре працює навіть у прифронтових територіях.

“Одну підстанцію знищити легко, а тисячу дахових сонячних станцій ні. Децентралізація робить Україну міцнішою.”

Він пояснив, як змінюється економіка енергії:

“Електрика з генератора коштує близько 1 євро за кіловат-годину, з мережі приблизно 25 центів, а сонячна енергія ще дешевша. Люди хочуть не просто виживати, вони хочуть бути енергетично незалежними.”

Також Сакалюк додав, що важливо розвивати місцеву експертизу:

“Коли інженери громади беруть участь у встановленні першої системи, вони вчаться робити це самостійно. Так через практику починається справжня стійкість на місцях.”

Координація і партнерство

Модераторка заходу Наталія Фібріг наголосила, що місія Ukraine2Power поєднати міжнародну підтримку з потребами на місцях і зробити цю допомогу системною і сталою.
“Наша мета не просто допомогти Україні пройти наступну зиму, а зробити так, щоб безпечнішими і комфортнішими були багато наступних зим. Громадам потрібні партнери, які їх чують і планують допомогу разом з ними, а не просто вивантажують обладнання.”

Вона розповіла, що Ukraine2Power вже перейшла від надання мобільних зарядних станцій до більш системного і сталого підходу. Наразі ГО фокусується на встановленні сонячних і акумуляторних систем на лікарнях, школах, дитячих садках.

Основні висновки
• Батарейні системи це швидкий спосіб забезпечити енергетичну стійкість під час відключень.
• Сонячна енергетика це надійне, гнучке й безпечне рішення для громад.
• Когенераційні та гібридні системи допомагають утримувати критичну інфраструктуру.
• Планування та навчання місцевих команд роблять допомогу сталою.
• Координація між донорами і громадами обов’язкова для ефективного відновлення.
•
🎥 Дискусії англійською мовою доступна в записі на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=NJRqntF0OIg

Про організаторів
Ukraine2Power – українська громадська організація, яка допомагає громадам, отримати стабільне електропостачання через сонячні панелі, акумулятори та мобільні зарядні станції. Місія організації це енергетично стійка Україна навіть в умовах війни.

Німецька платформа з відбудови України – федеральна ініціатива, що об’єднує німецьких і міжнародних партнерів для обміну досвідом, створення синергій і розробки рішень для відновлення України.